Історія олімпійської чемпіонки Ренати Мауер-Ружанської

Рената Мауер-Ружанська — легенда польського спорту, яка першою здобула для країни золоту медаль на Олімпійських іграх зі стрільби з гвинтівки. Попри захоплення таким виваженим та серйозним видом спорту, Рената — дуже жіночна та приваблива, чудова мати, активна соціально-політична діячка та кваліфікована викладачка. У цій статті на wroclawanka.eu розкажемо про шлях Ренати Мауер-Ружанської до олімпійських висот та життя після закінчення спортивної карʼєри. 

Спочатку було нелегко

Рената Мауер-Ружанська народилася у Насельську. Родина була велика — 8 дітей. Батьки намагалися дати дітям все, що можуть, заохочували їх пробувати себе у різних гуртках та секціях. Так Рената зацікавилася стрільбою. Вона з дитинства мала спокійний мʼякий характер, тому інші види спорту, де потрібно було швидше, вище та сильніше, її не приваблювали. Місцевий клуб був невеликим, не було навіть пневматичного чи кульового тиру з павільйоном, а також змоги забезпечити спортсменів професійним одягом. Рената виступала на змаганнях у старому незручному комбінезоні, але навіть у ньому вона демонструвала блискучі результати. Тренер бачив, що дівчина напрочуд перспективна та талановита, тож вмовив її батьків перейти до клубу у Вроцлаві або у Варшаві. Спочатку Мауер вступила до «ZKS Warszawa» під керівництвом колишнього олімпійця Пьотра Косматки. Але на той час у Вроцлаві цей вид спорту розвивався активніше, саме там було зосереджено більше спонсорів та були кращі умови для підготовки майбутніх чемпіонів. Так Рената після кількох спроб знайти своє місце у стрілецькому спорті опинилася у «WKS Śląsk Wrocław».

Докладніше про цей польський клуб читайте у статті.

Нарешті Мауер отримала все для якісних повноцінних тренувань та виступів. Вона згадує як вперше одягнула професійну форму, яка була ідеально пошита по її фігурі. На той час та форма коштувала стільки, скільки новий Fiat. Але вона була того варта. Зручне якісне вбрання додало спортсменці впевненості, на перших же змаганнях вона стала абсолютною переможницею. У 1988 році Рената виграла всі змагання на чемпіонаті Польщі. Однією з нагород тоді стали квитки до Сеулу на олімпіаду. Тоді, сидячі на трибунах у Кореї, Рената зрозуміла, яку наступну мету вона для себе поставить. 

Випробування долі

У 1990 році Мауер готується до юніорського чемпіонату Європи. Натхненна бронзовою медаллю, яку вона отримала на змаганнях Гран-прі Кубка світу у Цюриху, дівчина повертається до Вроцлава з метою поринути в інтенсивні тренування та підготовку до олімпіади. Але у долі були інші плани. 

Рената поспішала до клубу, їй так кортіло поділитися своїми враженнями про Швейцарію. Вона назавжди запамʼятає як глянула на годинник, побачила там час 11:20 і … темрява. Прокинулася Мауер у лікарні. Виявляється, що вона відволіклася, переходячи дорогу, та потрапила під колеса автомобіля. Травми були важкими, реабілітація довгою та складною, кістки не зросталися, коліна не згиналися, дівчина була у повному розпачі та депресії. 

Ще одним ударом стала втрата Ренатою зароблених грошей на облаштування нової квартири. Саме у той час, коли вона перебувала у лікарні, в країні трапилася гіперінфляція. Тож, повернувшись додому, єдине, що змогла купити Мауер на ті кошти, що вона так довго відкладала на нові меблі, — маленьке ліжко. 

Але Рената швидко взяла себе у руки, та ще, бувши у лікарні, налаштувала себе поглянути на цю ситуацію, як на час для роздумів та аналізу. Дівчина читала багато літератури з психології, займалася інтенсивним розумовим тренінгом, опановувала техніки візуалізації та релаксації. У майбутньому це все допомогло її у спортивній карʼєрі. Тому Рената Мауер впевнена, що всі випадковості не випадкові. Та аварія стала сигналом для неї, що треба зупинитися, сконцентруватися, зібратися з силами та потім вже рушити вперед — до зірок.

Початок великого шляху

Після півторарічного відновлення Рената Мауер-Ружанська бере участь у чемпіонаті світу у Москві та виборює срібну медаль. Для 21-річної дівчини це було неабияким успіхом.

Наступні два роки Рената готується до перших в її житті Олімпійських ігор у Барселоні. Але дива не сталося. Спортсменка посіла лише 14 та 17 місця. Важливим чинником невдалого виступу стала неймовірна іспанська спека. Всі, хто знайом з Ренатою, знають, що вона дуже погано переносить високу температуру. Вона постійно їздить в машині з кондиціонером, декілька разів на день приймає холодний душ та завжди усюди шукає тінь. Тож жахлива спека того літа та певне нервування призвели до таких результатів. Але Мауер не засмутилася та продовжила посилені тренування. 

У 1994 році вона привезла бронзу з чемпіонату світу в Мілані, а також ще кілька медалей з чемпіонату Європи. 

Перші олімпійські медалі 

Рената Мауер-Ружанська їхала у 1996 році до Атланти на олімпіаду у відмінній формі та з бойовим настроєм. Її змагання – стрільба з пневматичної гвинтівки на 10 м – відбулися в перший же день після відкриття олімпіади. Набравши 395 очок з 400, Рената виходить до фіналу. Її головною суперницею стала німкеня Петра Хорнебер, якій не вистачило на відборі лише 3 очка до 400. 

Фінал Рената майже не памʼятає, вона не слідкувала за іншими, була максимально сконцентрована та до оголошення результатів навіть не розуміла, хто як виступив. Та їй вдалося залишити позаду себе й Петру, й інших дівчат. Перевага у 0,2 бала зробила її золотою призеркою Олімпійських ігор. 

Але розслаблятися було зарано. Через кілька днів стартували змагання зі стрільби з трипозиційної спортивної гвинтівки 3Х20. Тут Рената здобуває ще одну медаль — бронзову.

Повернення за золотом до Сіднею

Після приїзду з Атланти Рената аналізувала свої виступи та була впевнена, що мала всі шанси привезти два золота. Тож спортсменка твердо вирішила за наступні чотири роки досягти такого рівня, щоб показати все, на що вона по-справжньому здатна. Паралельно з підготовкою до Олімпійських ігор Мауер продовжує поповнювати колекцію своїх нагород. У 1998 вона знову стала віцечемпіонкою світу зі стрільби з пневматичної гвинтівки у Барселоні. Також Мауер-Ружанська привозить дві золоті медалі з Чемпіонату Європи у Куоволі (стрільба з гвинтівки з трьох позицій з 50 метрів та лежачи з 50 метрів).

Чим ближчою була олімпіада, тим більший тиск чинили на Ренату всі навкруги, та й вона сама. Маючи золоту медаль, важко йти на змагання, адже вже є певна відповідальність. З хвилюванням впоратися не вдалося. На перших змаганнях у Сіднеї Мауер займає лише 15 місце. Це стало для спортсменки справжнім ударом, вона так переживала, що знадобилося викликати фізіотерапевтів, щоб зняти мʼязове напруження. Попри все, Рената доходить до фіналу. До пʼятої спроби Мауер має посередні результати, але після попадання у яблучко вона остаточно зібралася та закінчила змагання першою у турнірній таблиці. Ще одна золота олімпійська медаль поїхала з Сіднею до Польщі. 

Закінчення карʼєри та сьогодення колишньої чемпіонки

Після повернення до Вроцлава, Мауер бʼє всі рекорди на польських змаганнях. Та дві наступні спроби поповнити колекцію медалей з олімпіад були невдалими. З ігор в Афінах та Пекіні Рената повернулася ні з чим. 

Мауер-Ружанська відклала гвинтівку та закінчила карʼєру у 42 роки. У її здобутку 65 медалей з чемпіонатів Польщі (43 золоті, 12 срібних та 10 бронзових). Окрім цього, за весь час змагань Рената ще виграла 5 автомобілів.

Мауер заздалегідь продумала, чим буде займатися після того, як піде з великого спорту. У 1997 році вона закінчила факультет народного господарства Вроцлавського економічного університету, здобула ступінь бакалавра. У 2001 році здобула ступінь магістра менеджменту та маркетингу, а у 2005 — отримала диплом другого ступеня за спеціальністю «Спортивна стрільба» в Академії фізичного виховання. 

Деякий час Рената була академічною викладачкою в Академії фізичного виховання у Вроцлаві, зараз викладає у Нижньосілезькому університеті у Вроцлаві. 

Також колишня стрільчиня займається діяльністю місцевого урядовця. Вона в різні періоди свого життя була радницею міста Вроцлава, головою Спортивної ради Вроцлава, працювала в жіночій спортивній комісії при Олімпійському комітеті Польщі. 

У межах Регіональної олімпійської ради у Вроцлаві Рената Мауер-Ружанська організовує олімпійські пікніки, проводить загальнорозвивальні заняття з елементами релаксації та концентрації для молодших школярів у межах загальнодержавної програми «Активна акумуляція».

Історія цієї видатної жінки ще раз доводить, що попри всі труднощі та удари долі можна досягати своїх цілей та втілювати у дійсність заповітні мрії. 

Історію про першу леді альпінізму з Вроцлава читайте за посиланням.