Як-то говорять: «Талановита людина талановита у всьому». Ева Далковська — яскравий тому приклад. Її ім’я у 70-90 роках минулого століття можна було побачити скрізь: і на театральних афішах, і у титрах до телевізійного театру, і у списку акторів багатьох фільмів. Вона навіть долучилася до створення легендарної казкової історії про Гаррі Поттера, адже саме Ева Далковська дублювала одну з героїнь — Петунію Дурслі. У цій статті на wroclawanka.eu розкажемо про цю неймовірно талановиту жінку, хоча повністю охопити всі її ролі, виступи, концерти та фестивалі — то майже неможливо.
Ева Далковська — жінка
Народилася майбутня польська зірка у Вроцлаві 10 квітня 1947 року у родині юриста та домогосподарки. Не можна сказати, що вона з дитинства була дуже захоплена театром чи музикою. Вступивши до Варшавського університету, дівчина обрала для себе факультет полоністики. Але, поринувши у національну культуру, вона зрозуміла, що хотіла б спробувати себе в акторстві. У 1972 році Ева закінчує акторський факультет Державної театральної школи.
У студентські роки Ева закохалася у хлопця з факультету архітектури — Анджея. Кохання було взаємним. Дуже швидко молодята одружилися, їм було по 20 років. Та пристрасть згасла, побут посунув почуття на другий план, різні інтереси віддаляли Еву з Анджеєм один від одного. Через 5 років шлюб розпався. Три роки знадобилося Еві Далковській, щоб наважитися впустити до серця нове кохання. Сталося це на її перших у життя кінозйомках. На знімальному майданчику дівчина знайомиться з продюсером фільму — Томашем Мієрніковським — та миттєво закохується й у кіно, й у Томаша. Мієрніковський також дуже захопився молодою актрисою, пара проводила разом увесь вільний час. Дуже швидко Томаш зробив Еві пропозицію, але вона не була ще готова вступати у шлюб після недавнього розлучення. Та Томаш не здавався, через два роки він все ж таки отримав довгоочікуване «так» на своє освідчення. На цей раз Ева не помилилася. Пара прожила щасливе подружнє життя до старості, попри те, що вони не мали дітей. Мієрніковський та Далковська зажди підтримують один одного, щиро радіють успіхам кожного в родині та досі ніжно кохають.
Ева Далковська — акторка театру
Інтерес до театру вперше Ева відчула ще коли навчалася на факультеті полоністики. Тоді вона виступала у студентському театрі «Каламбур». Коли ж дівчина перейшла до театральної школи, почалося справжнє акторське життя. Найяскравіші спогади того часу повʼязані з поїздкою всієї групи до Катовиць, де студенти дебютували у Сілезькому театрі.
У 1975 році Ева переходить до театру «Powszechny» («Повшехни»), з яким її доля повʼязує аж до 2008 року. Перша вистава за участі Далковської — «Справа Дантона». Роль була другорядною, але вже дуже скоро Еву помітили та з кожною пʼєсою давали все суттєвіші ролі. Ось лише декілька пʼєс з театру «Повшехни», де грала Ева Далковська: «Варвари» Максима Горького, «Дім Бернарди Альби» Федеріка Гарсіа Лорки, «Дядя Ваня» Антона Чехова, «Піквікський клуб» Чарльза Дікенса, «Змова» Яна Енглерта, «Тільки ця блоха» Наомі Уоллеса, «Маленькі біси» Федора Сологуба, «Останні дні людства» Карла Крауса, «Шафа» Рональда Харвуда, «Нічне життя» Анни Стронської, «Татуйована троянда» Теннессі Вільямса, «Сміття» Кшиштофа Бізіо, «Валентин» Івана Вирипаєва, «Соціальне та емоційне життя» Леопольда Тирманда.
Ева Далковська за свою театральну карʼєру також виступала у багатьох театрах як гостя. Серед них:
- Театр на Волі ім. Тадеуша Ломніцького (Варшава);
- Театр імені Юліуша Словацького (Краків);
- Scena Presentations (Варшава);
- Польський театр (Бидгощ);
- Rozmaitości (Варшава);
- театр K2 (Вроцлав).
З 2008 року Далковська працює у Новому театрі у Варшаві під керівництвом Кшиштофа Варліковського. Тут вона грала у п’єсах «Очищені», «Африканські казки Шекспіра», «Варшавське кабаре», «Француз», «Кінець», «Перед відставкою» тощо.
Ева Далковська — засновниця домашнього театру
13 грудня 1981 року у Польщі було введено воєнний стан. Це не могло не вплинути на культурне життя. Скасування вистав, жорстка цензура, безліч обмежень та вимог… Дуже багато акторів пішли в підпілля, бо відмовлялися співпрацювати з режимом. Так зробила й Ева. Та вона не просто пішла, а створила свій власний домашній театр. У квартирі Мієрніковського та Далковської 1 листопада 1982 року відкрився Teatr Domowy. Першою виставою стала пʼєса, написана Станіславом Баранчаком, Яном Келюсом та Яцеком Качмарським, під назвою «Усі вистави заброньовано».
Це був перший домашній театр у Польщі. Згодом стали зʼявлятися інші, але всі прагнули потрапити саме сюди. Всього за 7 років існування вдома у Далковської було поставлено близько 300 вистав. Серед були також ті, що заборонила цензура грати у «Повшехни»: «Ларго пустоши» Вацлава Гавела та «Дегренголада» Павла Когоута.
Ева згадує про ті часи: «Це була найбільша пригода, яка сталася зі мною в моєму житті. У нас була можливість безпосередньо реагувати на те, що пропонувало життя. Ми могли тупотіти ногами, кричати, сміятися, свистіти, і жоден цензор не міг на це вплинути».
Ева Далковська — акторка телевізійного театру
На телебаченні дебют Далковської стався у 1973 році. Вона зіграла у пʼєсі Жана Ануя «Панна Мольєр». Актрисі подобався новий формат. Телетеатр став черговою сходинкою до заповітної мрії — фільмування у кіно. Та навіть після того, як Ева стала популярною кіноакторкою, вона не припиняла брати участь у телевізійних театралізованих виставах. Це був своєрідний місток, який поєднував дві великі пристрасті Далковської, — театр та кіно.
Декілька телевистав за участі Еви Далковської: «Велика людина для малого бізнесу» Крістіни Мейснер, «Останній концерт» Барбари Салацької, «Паради» Яна Потоцького, «Салемські відьми» Зиґмунда Хюбнера, «Гамлет» Яна Енглерта, «Смак меду» Шелага Делані, «Кімната, повна листя» Джоан Ейкен, «Імпульс» Мацея Дуткевича, «Майстерня кравця» Жана-Клода Ґрумберга тощо.
Ева Далковська — акторка кіно
У 1975 році здійснилася мрія театральної акторки. Нарешті її побачили на великому екрані. Дебютною стала стрічка «Ночі та дні». Ева зіграла трагічну роль Олесі Хроботівни та одразу запамʼяталась глядачу. Після цього було ще кілька фільмів. У 1977 році Ева заграла Риту Горгонову у стрічці «Справа Горгонової». Неймовірно, як актриса, що знімалася у кіно менш як два роки, змогла так філігранно передати образ.
Про неї тоді писали: «Ева Далковська працює на дуже високому рівні емоцій, які породжує її гра. Це актриса, чия манера поведінки на знімальному майданчику привертає увагу через її глибоку прихильність до ролі. Вона працює на межі втрати себе. Цим Далковська виділяється серед інших актрис. У «Справі Горгонової» вона фактично створила феномен. Ця роль вимагала бравади. Актриса не намагалася нічого навіяти, не полегшувала глядачеві рішення, не апелювала до сентиментальних почуттів. Вона створила дещо загадковий образ, торкаючись суто людського рівня, ніби незалежно від оцінки. Без сумніву, ця роль залишиться серед досягнень польського кіно».
Ева Далковська органічно входила у будь-яку роль. У фільмі «Голоси» грає загадкового містичного медіума, оточеного аурою незвичайних речей, а у фільмі Лешека Восевича «Синга» вона вже в образі зворушливої та самовідданої медсестри Люсьєни. Ось вона грає у фільмі Анджея Баранського «Жінка з провінції» благородну та високоморальну головну героїню, і у тому ж році виходить інша стрічка Кшиштофа Зануссі «Рік тихого сонця», де Ева постає у ролі вульгарної повії Стелли.
Далковська грала студентку та директорку технікуму, принцесу та дружину кримінального авторитета, лікарку та першу леді. У кожній з ролей Ева демонструвала справжній акторський талант та яскраву харизму.
Про 8 найвідоміших жінок Вроцлава читайте за посиланням.
Ева Далковська — багатогранна особистість
А ще у житті акторки завжди була музика. Вона брала активну участь у співочих концертах, серед яких: «Мрія про квітучу країну» в театрі «Квадрат», «Ордонька» в театрі «Повшехни».
У 1988 році вийшов навіть сольний компакт-диск з піснями Далковської під назвою «Холодне серце».
Спробувала себе Ева й у мистецтві дубляжу. Та не деінде, а при озвучці світового шедевра — вона дублювала персонажа Петунію Дурслі у фільмах про Гаррі Поттера.
Ева Далковська отримала величезну низку нагород й відзнак за свою мистецьку діяльність. У 2015 році вона була відзначена Командорським хрестом Ордена Відродження за видатні заслуги в мистецькій і творчій діяльності.
Актриса багато років викладає в Академії хороших манер — проводить майстер-класи для молоді.
Про ще одну відому артистку з Вроцлава — Марію Пешек — читайте у статті.