Розлучення, як не крути, болісний та травматичний досвід. Втім, для когось воно може стати рятівним колом та можливістю позбутись тривалих страждань, дискомфорту та пригнічення. Це складний період, який вимагає розв’язання багатьох питань, щодо поділу майна чи опіки над дітьми. Часто, без кваліфікованої допомоги спеціалістів не обійтись, пише wroclawanka.eu.
Етапи розлучення
За словами Марти Дзеверської, психолога та судово-медичного експерта із Вроцлава, для розлучення немає єдиної схеми чи шаблону. Кожна життєва ситуація є індивідуальною. Вона ділить шлюборозлучний процес на три етапи, кожен з яких може по-різному розтягуватись в часі.
Перший етап супроводжується негативними емоціями: гнівом, смутком, імпульсивною поведінкою, поганою організацією побуту та професійної діяльності. Партнери, переважно, починають ділити житло, гроші, опіку над дітьми. Ці процеси супроводжуються різним спектром емоцій: безнадійністю, відсутністю самореалізації, розуміння партнера та ін.
На цьому етапі також часто відбувається фізичне чи емоційне насилля, якого не було раніше, тривалі сварки, напади гніву. Перший етап завершується, коли хтось із подружжя вирішує переїхати, а пара приймає рішення про розлучення. Етап може тривати від кількох місяців до двох років, за словами психологині.
Наступний етап – перехідний. На ньому члени колишнього подружжя можуть вступати у нові стосунки, змінювати звичний спосіб життя, шукати інші знайомства. В процесі відбувається багато злетів, падінь та помилок, бо людина пристосовується до нового життя. Часто супроводжує почуття гніву, бажання швидше забути негативний досвід, або ейфорія на фоні свободи, незалежності. Люди вчиняють імпульсивні дії. Другий етап також може тривати кілька років.
Коли розлучена особи відчуває стабільність, то це ознака початку третьої стадії. Кожен з колишніх партнерів пройшов крізь різні ситуації, спектр емоцій та, врешті, зосередився на власному новому житті. Колишнє подружжя на третьому етапі може спокійно обговорювати різні ситуації, бачитись, без виявів агресії.
За словами Дзеверської, всі етапи шлюборозлучного процесу є лише початком змін. Усі кризи розлучення породжують нові страхи та стрес. Втім, розрив стосунків – це також початок чогось нового та багатьох можливостей.
Рішення про розлучення
При прийнятті рішення про розлучення не слід відкладати його на невизначений термін. Зі своїм партнером варто сперечатись мовою фактів та не витрачати сили на пусті емоції. При необхідності, потрібно залучати фахівців та не соромитись цього.
Як радить Центр з розлучення “Kobieta i rozwód”, чим швидше завершиться розлучення, тим більше нервових клітин ви збережете найріднішим, а головне – дітям. Адекватні рішення оберігають психіку дітей та створюють умови для адекватного спілкування з колишнім партнером.
Важливо не соромитись звертатись за порадою до психологів чи адвоката. Зберегти дружні стосунки батькам, попри розлучення, дуже важливо. Дітям необхідні щасливі родичі, навіть, якщо вони нарізно. А важливі життєві події, як причастя, Різдво, одруження, дитина хоче розділяти з батьками.
Встановлено, що багато чоловіків та жінок живуть роками з травмою розлучення. Якщо ви розумієте, що нема можливості порозумітись, не варто затягувати. Не потрібно також втішати себе надіями, що чоловік повернеться після роману з іншою жінкою. Час провокує ще більше образ. Є ризик, що розлучення тоді пройде набагато важче. Відомо, що найбільше болю, зазвичай, завдають найближчі.
Діти, котрі бачать страждання одного з батьків, спостерігають як інший збирає речі та чогось проводить час з чужою людиною. Вони не розуміють, кого повинні підтримувати та на чию сторону ставати. Важливо якомога швидше відкинути ілюзії й дати собі та своєму партнеру шанс на нове життя, як би це боляче не було. Слід пам’ятати, що в такому випадку час робить лише гірше, як і марні надії.
Допомога психолога
Розлучення може проходити по-різному. Буває так, що один партнер дізнається про зраду іншого, забирає дітей, залишає прощальну записку та просто йде з дому. В той час, в іншого партнера прокидається бажання мстити, злість, відчуття обманутості. Воно сильно впливає на процес розлучення, пошуку спільної мови з партнером та на можливі нові стосунки.
Дуже важливо, аби закінчення шлюбу проходило максимально спокійно та з повагою до всіх учасників. Також слід берегти власних дітей, аби розрив стосунків не наніс їм додаткових психологічних травм. Біль втрати, без якого не проходить розлучення, може супроводжувати людину тривалий час. Справитись з болем та негативними емоціями буває дуже важко.
На цьому шляху часто необхідні додаткові дії, наприклад, продати спільне житло, позбутись речей, з якими пов’язано багато спогадів, викинути подарунки. Аби якісно давати раду своєму емоційному стану, потрібно звернутись по кваліфіковану допомогу психолога.
Дуже важливо не втрачати час, адже так і до депресії недалеко. За словами пані Марти, терапевтичні сеанси допоможуть розібратись в собі, вивільнити гнів, пережити втрату та дозволити собі бути щасливою повноцінною людиною. Якщо необхідно, психолог може бути з вами протягом усього шлюборозлучного процесу.
Подбай про дитину
Жінка, котра вступає на шлях розлучення, часто, несе у своїй голові більший тягар, оскільки переживає також за власних дітей. Але, як кажуть, щаслива мама – щаслива дитина. Тому, потрібно намагатись.
Центр з розлучення “Kobieta i rozwód” радить боротись за своє щастя, яким важким це б не видавалось. Коли жінка стає на такий шлях, вона показує дітям, що не потрібно бути там, де тобі недобре та боляче.
Звичайно, діти важко переживають розлучення. Тому потрібно подбати, аби дитина пройшла цей етап максимально швидко та атравматично. Найкраще рішення – вислухати дитячі емоції та прийняти їх.
Часто, хороший психолог може справитись з цим краще та адекватніше. Тому не варто нехтувати його послугами. Спеціаліст спокійно обговорить з дитиною ті речі, які батькам, зазвичай, важко. Також спеціаліст порадить, як зробити так, аби дитина почувалась максимально захищеною, потрібною та вірила, що все, що відбувається – на краще.
Також кваліфікований психолог допоможе зробити психологічний висновок для судових цілей та врахує всі нюанси. Ця людина є важливою і в самому розлученні. Психолог також допомагає визначитись батькам з такими речами, які не обговорюються в суді: лікування дитини, виховання, цінності, які батьки хочуть передати.
Соціальна підтримка
За статистикою, до 75% розлучень відбуваються саме з ініціативи жінки. Попри це, такий досвід дуже травматичний для неї. Жінки можуть втрачати контроль, піддаватись емоціям. Є ситуації, коли також доводиться боротись з насиллям: словесним, фізичним, психологічним чи економічним.
В той час, коли потрібно зібратись до купи та дивитись в нове світле майбутнє, жінка, переважно, розбита, емоційно виснажена, із заниженою самооцінкою та фінансовими проблемами. Саме тому не варто нехтувати з пошуку особистого консультанта з розлучення чи психолога. Професіонал допоможе подолати емоції, підготувати себе морально до того, що чекає по розлученню та прожити травматичний досвід.
Так, необхідно знати свої права. Наприклад, аліменти не є подарунком, а обов’язком в сім’ї, де є діти. І навіть якщо важко довести, словене насилля чи фізичне є неприпустимим. Існують також групи підтримки, де можна поділитись досвідом, послухати історії таких самих скривджених жінок та перебувати в атмосфері розуміння, підтримки.