Зразкова громадянка Німеччини першої половини XX ст. мала займатися домом і народжувати дітей. Ханна Райч була далека від патріархальних ідеалів своєї батьківщини, все, чого їй хотілося, це літати. І коли у Ханни нарешті з’явилася така можливість, вона здивувала своєю безстрашністю та майстерністю всіх, навіть свого кумира — Адольфа Гітлера.
Докладніше про долю цієї неординарної особистості в нашому матеріалі, на сайті wroclawanka.
Ханна, яка мріяла літати
Ханна Райч народилася у 1912 р. у Хіршберзі, нинішня Єленя-Гура. З раннього дитинства вона була зачарована авіацією, але шанси втілити свою мрію у життя у Ханни були мізерні. По-перше, на той час усе, що стосувалося техніки, було справою чоловіків. По-друге, згідно з Версальським договором, Німеччина не мала права на власний повітряний флот, авіаційну промисловість та будь-які апарати для польотів на великій висоті. Тому ентузіастам, які хотіли відірватися від землі, доводилося задовольнятися планерами. І це було найкраще, що могло очікувати на Ханну… при умові, що їй би це дозволили батьки.
Однак у юної фрау Райт був суворий батько, який спочатку не бажав і чути про «дивні» ідеї доньки.
Віллі Райч був лікарем. Від нього Ханна успадкувала ще одну пристрасть свого життя — медицину. Втім, і там їй на той час нічого серйозного не світило. У медичні університети брали виключно представників сильної статі, а жінкам відводилася роль молодшого персоналу — медсестер та доглядальниць.
Загалом, у Ханни в сім’ї був імідж чудної особи, і її рідні щиро сподівалися, що коли дівчина вийде заміж, все це мине. Своєю чергою, Віллі Райч, бажаючи випробувати дочку на “міцність”, навіть запропонував їй парі — він дозволить Ханні сісти за штурвал літака, якщо вона протягом наступних двох років не забуде про його обіцянку. Чи варто говорити, що, рівно через два роки, коли з нагоди складання випускних іспитів вона отримала від батька в подарунок золотий годинник, Ханна нагадала йому про їхню домовленість.
З колоніальної школи до льотного училища
Перед тим, як вирушити до коледжу, Ханна закінчила “Колоніальну школу” в Рендсбурзі, де дівчат здебільшого навчали навичкам господарювання. Викладали тут й іноземні мови, що Райч пізніше назвала єдиною перевагою цього навчального закладу.
Втім, за задумом її матері, Ханна мала повернутися зі школи не тільки з дипломом, а й із “пристойним” нареченим, оскільки поруч із навчальним закладом розташовувалося військово-морське офіцерське училище.
Проте усім цим планам не судилося збутися, Ханна не збиралася заміж, вона мріяла про авіацію, і в результаті таки вступила в льотне училище.
Це була середина 30-х років. Райч була єдиною жінкою в навчальному закладі, і їй довелося вислухати багато злих жартів від колег на свою адресу. Однак глузування припинилося, коли Ханна сіла за штурвал.
Її талант був настільки очевидний, що вже після перших тренувальних польотів успіхами дівчини зацікавився начальник школи, і особисто став займатися з нею. Райч усе схоплювала на льоту, і незабаром сама почала навчати новачків.
Коли до тебе приходить слава
Єдина жінка-пілот у Німеччині дуже швидко стала популярною особою. І одного разу, після закінчення чергового авіаційного шоу, голова Німецького інституту розвитку планеризму запропонував Райч взяти участь в експедиції до Південної Америки.
Розрахунок був точний. Образ Ханни, одягненої у все біле, в кабіні літака, виявився ефективною рекламою.
І навіть коли вона якось помилилася і приземлилася на футбольне поле в Ріо-де-Жанейро, під час матчу, її “помилка” перетворилася на вдалий маркетинговий хід, оскільки ця подія протягом кількох тижнів докладно висвітлювалася в місцевій пресі.
Повернувшись з Бразилії, в 1934 році, Ханна вступила в школу цивільної авіації, в Щецині, яка через рік стала “кузнею” кадрів для майбутнього Люфтваффе. Фрау Райч також знялася в художньому фільмі про авіацію, сюжет якого дивно нагадував її біографію. Ханна була щасливою! В рамках своєї ролі вона годинами літала, приземлялася на воду, і їй за це ще й платили!
Капітан авіації Ханна Райч
Гітлер хотів, щоб Німеччина стала нацією авіаторів. Якщо в місті влаштовувалося якесь свято, авіашоу було обов’язковим. Ханна працювала над програмою вищого пілотажу, і незабаром провела серію показових шоу по всій країні, присвячених регіональним дням авіації.
Так, поступово Райч із “дивачки” перетворювалася на національну героїню. Про неї писали статті, її обличчя посміхалося з обкладинок журналів, і навіть з торгових карток, що додавались до сигарет. Своєю чергою, Райч публічно підтримувала нову владу, у неї були високопоставлені покровителі у вищих колах, що, безумовно, сприяло успішній кар’єрі.
Офіційно Ханна була льотчиком-випробувачем нових літаків і відпрацьовувала різні технічні рішення, які надалі мали використовувати ВПС Німеччини. Друзі, які оцінили її майстерність, познайомили льотчицю з найвпливовішими людьми Люфтваффе, а вчителем Райч став Ернст Удет, другий за ієрархією після “Червоного барона” пілот часів Першої світової війни.
Саме він домігся для Ханни Райч присвоєння звання капітана, як людині, яка зробила винятковий внесок у розвиток авіації в Німеччині. До речі, на цій церемонії вона вперше зустрілася із Гітлером.
Нагороди та випробування
Коли Німеччина розпочала війну, Ханна так і працювала льотчиком-випробувачем, і літала на всьому, що мало крила та пропелер. Райч тестувала новинки для Люфтваффе, і для неї було важливим лише одне — порятунок життів німецьких пілотів, які часто гинули через технічні недоліки конструкцій літаків.
Що стосується звісток про злочини фашистів, Ханна вважала їх огидним наклепом. За своїми поглядами вона була переконаною нацисткою, і, здається, не зрадила цій ідеології до кінця своїх днів.
Гітлеру розповіли про її подвиги. І в березні 1941 року жінку викликали на зустріч до Германа Герінга. Рейхсмаршал нагородив її діамантовим значком. А наступного дня Райч у рейхсканцелярії прийняв сам Гітлер і нагородив Залізним хрестом другого ступеня.
Після цього Ханна стала улюбленицею всіх високопоставлених нацистів, а коли за кілька днів приїхала до рідного міста, її вшановували як національного героя і зробили почесним громадянином Хіршберга.
Чи скористалася Райч своїми новими можливостями? Так, але тільки для того, щоб якнайчастіше літати на нових літаках. Вона була буквально одержима польотами, і як випробувач брала участь у всіх нових проєктах. Її відвага вразила навіть нацистського диверсанта № 1 — Отто Скорцені, який казав Ханні, що якщо з нею щось трапиться, фюрер особисто розірве його на частини.
Дивовижний факт, але безстрашна жінка-пілот до нестями боялася звичайних мишей. Якось навіть вона з переляку, побачивши гризуна, залізла на стіл, і не злізала з нього доти, поки колеги не зловили мишу.
Остання місія
В останні місяці війни у Рейху було все менше приводів для радості й все більше для печалі. Тому перша жінка-кавалер Залізного хреста часто виїжджала на передову, щоб підняти бойовий дух німецьких солдатів, а під час поїздки на Східний фронт із цією метою навіть літала над найнебезпечнішими локаціями.
Навесні 1945 року росіяни все щільніше стискали кільце навколо Берліна, і Райч зі своїм другом зробили відчайдушну спробу прорватися до столиці, щоб врятувати Гітлера. Відомо, що зірка люфтваффе провела кілька днів у бункері під рейхсканцелярією, де ховався фюрер. Весь цей час вона благала Гітлера дозволити вивезти його з Берліна, але він відмовився і наказав Ханні відлітати.
Прориваючись з оточеного Берліна, Райч потрапила під потужний обстріл 3-ї радянської ударної армії, солдати якої розстрілювали все, що рухалося, побоюючись, що Гітлер втече. Однак фюрера у цьому літаку не було. У кабіні сиділа тільки Ханна Райч та її поранений друг.
30 квітня Гітлер покінчив життя самогубством. А за кілька днів Ханна опинилася в американському полоні. Так закінчилася її військова кар’єра.
У 1946 р. Ханна “звільнилася” з табору для військовополонених. Надалі вона жила в Західній Німеччині, займалася громадською діяльністю, багато їздила світом, і, звичайно, літала. Померла Ханна Райч у 1979 р., у віці 68 років, після того, як встановила черговий рекорд по дальності польотів на планері.
