Ядвіга Грабовська-Гавриляк — перша жінка в Польщі, яка отримала у 1950 р. диплом архітектурного факультету Вроцлавського технологічного університету, і перша володарка Почесної премії SARP, 1974 р.
Свого часу вона займалася реконструюванням пам’яток Вроцлава, проєктуванням шкіл, житлових комплексів тощо. Докладніше про відому архітекторку, “ікону” повоєнного Вроцлава, який майже заново відбудувався, у нашому матеріалі, на сайті wroclawanka.eu.
“Головний” архітектор повоєнного Вроцлава
У Вроцлаві немає яскравіших повоєнних будівель, ніж житловий та службовий комплекс на пл. Грюнвальдська. Створений Ядвігою Грабовською-Гавриляк наприкінці 1960-х, комплекс вважається одним із найкращих, найвиразніших і водночас найсуперечливіших архітектурних проєктів у післявоєнній Польщі. Коли цей витвір архітектури замислювався, його основною ідеєю була відмінність від схожих один на одного, як дві краплі води, житлових масивів. Свій задум Ядвіга пояснювала, як необхідність створювати нестандартні форми, з урахуванням відсутності можливості проєктувати кожен будинок окремо. У цьому випадку, вважала вона, бетон є ідеальним скульптурним матеріалом.
Історична довідка: Ядвіга Грабовська-Гавриляк (1920-2018 рр.) народилася у Тарнавцях, у дитинстві жила у Перемишлі. У 1945 р. закінчила архітектурний факультет Вроцлавського технологічного університету. Грабовська Гавриляк – визнаний творець польського модернізму, член Асоціації архітекторів з 1951 р.
Хоча вона прославилася передусім проєкт вроцлавського “манхеттена”, серед досягнень Грабовської-Гавриляк є ще багато видатних робіт: школи, спроєктовані у 1950-х роках (у тому числі із заскленими фасадами), великий житловий комплекс, центральний “мезонет” — великий будинок з дворівневими квартирами, музична школа в футуристичному стилі, прибуткові будинки в стилі “бароко” тощо. І кожен із них — це окрема історія про архітектуру Вроцлава, одного з найнезвичайніших міст післявоєнної Польщі.
Як підсумок
Її діяльність була тісно пов’язана із Вроцлавом, де Грабовська-Гавриляк стала першою жінкою, яка отримала диплом архітектора після війни. Бувши молодим дизайнером, вона працювала над реконструкцією пам’яток Вроцлава, проєктувала перші вроцлавські мікрорайони, сучасні школи, інноваційні житлові будинки, та складніші об’єкти: торгові й сервісні центри, бази відпочинку, житлові комплекси і навіть, храми. Хоча її роботи представляють різні стилі, всі вони свідчать про неабиякий талант автора — творчого та послідовного дизайнера, який зумів у «соціалістичній» реальності, де архітектурна індивідуальність не віталася, реалізувати бачення, яке виходило за межі звичайних шаблонів.
Виставка та втрачений архів
Виставка “Patchwork” Архітектура Ядвіги Грабовської-Гавриляк” стала найбільшою презентацією проєктів та реалізацій ідей майстра. Назва виставки пов’язана з текстильними геометричними композиціями, створення яких було однією з її найбільших пристрастей. І хоча вони не мають відношення до архітектури, сама концепція відображає спосіб підготовки заходу, заснований на реконструкції досягнень дизайнера та відновлення пам’яті про місто, будинки та їх автора. Це процес кропіткого “зшивання” невеликих шматочків історичного матеріалу, знайдених у закутках архівів, музейних колекцій, колонках журналів та сторінках книг.
Парадоксально, але у Польщі — країні, яка зазнала колосальних втрат під час Другої світової війни, не документувався процес відновлення інфраструктури. Більшість архівів конструкторських бюро та установ, що надавали інвестиції, було знищено або розосереджено. Моделі, кальки, ескізи зникли. У результаті ми втратили напрацювання цілого покоління архітекторів, у тому числі й сотні нереалізованих проєктів.
Це стосується і втраченого архітектурного архіву, що складався зі службових та особистих документів Грабовської-Гавриляк, які повінь 1997 року повністю знищила. Його відновлювали на основі “непрямих свідчень”, завдяки чому вдалося відтворити найповніший зріз творчості, включаючи найважливіші проєкти та реалізації, розроблені Грабовською-Гавриляк за майже півстоліття творчості — з 50-х по 90-і роки. До експозиції увійшли проєкти та креслення, а також фільми, архівні та сучасні фотографії та макети найцікавіших об’єктів — як завершених, так і концептуальних.
